Коли у нас не буде порядку вдома?

1. "Я не можу це прибрати, всього занадто багато"

Так і є. І у мене до мінімалізму було занадто багато одягу, посуду, іграшок, книжок, дохлих тарганів за плінтусом на кухні. А тепер немає навіть того плінтусу. Бо я просто почала з першої купки речей. Коли ми копаємо грядку, ми не риємо відразу всю, як скажений бульдозер. Ми копаємо від краю.

Із безладом все так само.

2. "Я не можу наважитися і підступитися"

Колись у мене в кухні було звалище посуду. Й інструментів для ремонту. І ще стояли шпалери, фарба, відро із резиновими іграшками. І декілька уламків від табуреток. І каструлі. І будівельний козел.

І я просто помила і склала у шафу тарілки зі звалища, а миски іржаві винесла... після того я навіть не пам'ятаю процесу, але пам'ятаю, як виносять козла, а за ним котяться каструлі. Переді мною було лише 2 відкриття:

повністю вільна кухня
і думка: я змогла!!!

Я не наважувалася. Не співала марш для початку, не била в урочистий барабан. Я просто почала. Із пари найближчих речей. Всьо. Далі теж наважуватися не треба. Треба продовжувати.

Якщо вам важко зрозуміти, в яку купу ткнутися першою, замовте планер "Моя книга порядку". Там увесь цей маршрут розписаний на цілий рік. Коли б ви не відкрили ту книжку-секретаря, він завжди знає,

як підступитися,
що вам допоможе мати мотивацію на порядок,
а ще, як вирішити оце:

3. "Я не знаю, що робити, з чого починати"

Викиньте зараз трамвайний квиток, огризок та засмоктаний алое. Вітаю. Ви почали.

4. "Не все так просто, тут треба особливий підхід".

Так і є. Все складно, і треба особливий підхід. І цей підхід - ви самі:

те, що ви любите
те, як комфортно вам
те, як ви вважаєте зручним - хоч шкарпетки в каструлі борщу.

Це і є ваш підхід. Він завжди правильний, неправильних не буває. І якщо його важкувато зрозуміти, то знову ж таки, ваш планер чекає на вас: він допоможе зорієнтуватися, що вам треба, а що ні.