В мене екстра-мало речей. Маю 136 речей усього, включно із машиною та телефоном. Але були часи, коли все було інакше. І я досі вважаю правильним, що колись тих речей було більше. І я не могла позбутися їх легко.
От, наприклад, цей пуховик:
Він погано на мені сидів. Він був "холодний" - я мерзла в ньому постійно. У нього неактуальний крій - оця стежка "гусеничка", приталений... Коротше, у нього були самі недоліки, але я не викидала його років 9. І, в принципі, НЕ ВИКИНУЛА.
Чому?
Я поїхала з Донецьку влітку 2014-го і збиралася повернутися. Але це було неможливо. Я була у чорних списках на в'їзд, мене б відразу заарештували при перетині блокпостів, а якщо б і пощастило, перша-ліпша сусідка відразу б мене здала.
Коли я зрозуміла, що поїхала не "на два тижні", і що у моїх шортах та майках мені все ж у листопаді холоднувато, знайшлася можливість привезти частину моїх речей з дому. Більшість серед них - просто звичайні теплі речі. Але мені привезли зокрема і верхній одяг, а ви ж знаєте, як у нас зберігається верхній одяг? У несезон він довго-довго-довго висить у глибині шафи. Наче зростається з нею.
І вбирає в себе дещо важливе.
Коли я відкрила пакет із пуховиком, я зрозуміла, що це.
Він пахнув домом.
І я дуже довго зберігала його, тому що річ, що пахне домом, - це не річ для смітника чи абстрактного "кошику добра". Є речі-опора, які стають цеглинкою у фундаменті твого життя... Він був таким.
Я віддала його лише десь в 2023-му. На склад для біженців, де я працюю, прийшла дівчина із Бахмуту, яка шукала саме верхній одяг. І я віддала їй пуховик, бо тепер річ-опора була потрібна саме їй.
Це те, про що ми якось говорили у нашій закритій спільноті "Порядний дім": коли речі не викидаєш, а віддаєш (чи навіть продаєш), це змінює все! Сумнівів немає, жалю немає. Бо ти не викидаєш важливе, а ділишся ним, і подяка за це - достатня ціна для того, щоб відпустити річ спокійно. У нас в спільноті для цього навіть є окрема гілка "Гаражний розпродаж", де ми можемо віддавати чи продавати свої речі. І це дає нам можливість ще й обирати власників.
Так я й обрала ту дівчину з Бахмуту. Вона зможе той пуховик навіть викинути потім. Бо для неї там не буде дотику із домом. А я... я просто передала частину свого дому іншій людині, щоб мій Донецьк пожив ще хоча б десь.
Можливо хоча б так він не щезне...
Тому, власне, так, я вважаю необхідним мати певні речі, яких має бути
БАГАТО.
Це речі, які роблять нас нами. Вони доповнюють нашу особистість. Вони створюють наше життя. Їх аж 8, і зараз я вам про них розповім.
1. Речі-опора.
У мене БАГАТО пристроїв та гаджетів, щоб записувати тексти та бути на зв’язку, бо ідеї приходять до мене постійно. Я ще й вірші пишу, шоб ви знали.
2. Речі-захист.
Я ненавиджу, коли шиї холодно, і коли шиї щось торкається.
Тому у мене БАГАТО шарфіків, шаликів, коциків, платочків. Прям ціла шухляда.
3. Речі-задоволення
В мене мало косметики, є тільки необхідна. Але я прям ДУЖЕ люблю тіні для повік.
Тому у мене БАГАТО палеток (15 великих, 5 маленьких). Без них - можна. Але нащо без них, якщо можна із ними?
4. Речі-допомога
Я люблю пити чай вночі та їсти салати вдень. Але ненавиджу мити чашки та боули, цей колокольний чашечний дзвін бісить.
Тому в мене БАГАТО чашок та мисочок-боулів.
5. Речі-підтримка.
В мене є особливість: зрідка я стаю дуже голодна. Тобто наче все ок, і раптом: шалена слабкість, дикий голод, трусяться руки, кидає в піт. Це в мене з дитинства. Треба відразу щось з’їсти.
Тому в мене БАГАТО цукерок із собою (і ще нурофенчик є, то вже старість, а шо).
6. Речі-комфорт.
Я з’ясувала, що таке комфорт для мене. Це а) тепло, б) можливість опертися на поверхню всім тілом.
Тому в мене БАГАТО а) пледів (3) та маленьких подушок (теж 3).
7. Речі-еко
Я досі намагаюся захищати природу, хоча вже й сумніваюся, що ми доживемо до тих часів, коли пластик буде більшою загрозою, ніж міни. Але я стійка у своїх принципах.
Тому в мене досі БАГАТО мішечків, торбочок, сумочок. Якщо я забула все це багатство вдома, в магазині я радше куплю ще одну торбу, ніж пакет.
Тому ж в мене багато еко-ємностей - термоси, кружки, багаторазові стакани та пляшки… Куди б ви мене не позвали, я припхаюся із кавою, налитою в якесь цеберце.
8. Речі-втіха.
Мене втішає малювання.
Тому в мене БАГАТО картин за номерами, пензлів, фарб. Мої картини забили всі вільні шухляди в ліжку. Вони під порогом на кухні. Вони вже живуть у моєї мами, в парадному… Хочете вам подарую парочку? Може хоч одну? Будь ласка!!
(Насправді про картини то жарт).
(Насправді ні, не жарт, їх дійсно багато).
Дуже важливо розуміти, які речі потрібні, а які ні. Навіть у мінімаліста може бути багато того, що справді важливо!
А якщо це все важко організувати, то є найголовніший порядок з усіх можливих - легкий, послідовний, зважений. Його дає наша спільнота "Порядний дім", яка працює по щомісячній підписці. Просто долучайтеся до неї у будь-який момент, і ви отримаєте найбільш актуальні ідеї порядку просто на сьогодні. Вже в перший же місяць ви зможете розхарастити непотрібне, правильно організувати речі, створити затишок в кожній кімнаті, перетворити дім із склада на комфортну фортецю вашого життя.
Кожен місяць охоплює усі важливі теми і допомагає працювати із речами "на зараз" - тобто із усім тим, чим ми користуємося просто сьогодні. Хочете глибший порядок? Просто подовжуйте підписку!
Саме так ви матимете дім, в якому все зрозуміло, все правильно, все так, як любите ви... і при тому отримаєте підтримку у плануванні кожного дня та розхаращенні мотлоху скрізь. У шафі. В голові. У житті.
Долучайтеся! Почніть просто зараз!