Буває так, що ви щось зробили… але не ідеально, тому особливо і не покажеш нікому&
Буває так, що ви наче завжди чогось не дороблюєте. От все непогано, але…?
Це техніка неуспіху.
Частіше за все вона приводить до тотального безладу.
Ідеально зробити не можу, то не починатиму навіть.
І ми живемо у захаращеному просторі, бо не можемо ж нічого виправити:
- Нащо прибирати, якщо ремонту немає, він сам собою не з’явиться!
- Нащо щось розхаращувати, квартира не моя? Що зміниться!
І так можна роками жити, не починаючи порядок, який насправді потрібен не для чистоти! Він потрібен для нас:
- Щоби речі не крали наш простір
- Щоби пошуки речей не крали наш час
- Щоби завали не крали нашу енергію, зосередженість
- Щоби бруд не крав наш настрій
І раз так, потрібна
техніка успіху.
Ви собі навіть не уявляєте, наскільки вона проста!
Це техніка під назвою
ЯКОСЬ
- Не можу зробити все? Зроблю ЯКОСЬ.
- Не можу винести всі речі? Винесу ЯКУСЬ частину.
- Не можу помити все? Помию ЯКОСЬ.
- Не встигаю доробити? Зроблю, скільки можу, а потім ЯКОСЬ продовжу (запланую це).
Маленький крок до порядку і великий крок до порядку – це все одно крок! Це зрушення вперед.
ЯКОСЬ – принцип, який допомагає рухатися, бо рух – це завжди краще, ніж тупцювання на некомфортному місці.
Якщо ми зробили ЯКОСЬ – це круто, за це варто себе похвалити, бо в дитинстві нас за ЯКОСЬ цькували та тикали носом. Але для кого нам робити ідеально? Хто дасть нам за це медальку? Ніхто.
А от ми собі можемо сміливо виписувати нагороду.
Бо ми хоча б зробили ЯКОСЬ, а хтось десь сьогодні не зробив НІЯК.