Але тепер нам потрібно інше!
Тепер ми не вміємо ВХОДИТИ у зону комфорту.
Ми навчилися життю, в якому треба швидко реагувати на стреси та підлаштовуватися. Але не навчилися створювати середовище без стресу (ну майже). Коли я це зрозуміла, я почала думати, як допомогти. І зрозуміла: правильний, не стресовий порядок допомагає перетворити дім у зону комфорту навіть тоді, коли цієї зони немає взагалі ніде. І це настільки підзаряжає, що це хочеться повторити.
Ось дуже важливі правила заходу у зону комфорту через порядок
Насправді правило тільки одне: порядок потрібний для того, щоб перетворити наше існування на зону комфорту (наскільки це можливо зараз).
Що зробити для цього?
1. Приділяти увагу КОНКРЕТНОМУ прибиранню.
- чиста та свіжа постільна білизна - це справжній комфорт: хай шкіри торкається щось ніжне та приємне;
- чистий та м'який рушник - це підтримка: хай у місці, де я є максимально беззахисною (ванна кімната), найкращим буде те, що призначене особисто для мене;
- чистий та гарний посуд - це опора: від їжі я отримую основу життя (буквально), і якщо навіть ця основа мене радує, то вже не все так погано.
Саме тому я давно вважаю важливим не абстрактне прибирання, а порядок у конкретних зонах. І починати треба із найактуальнішої на даний момент.
Це найголовніша ідея порядку, про яку я нагадую учасницям спільноти "Порядний дім" кожен день! Ми маємо на кожен день ідеї порядку на 2 хвилини і на 10 хвилин... і нам разом вдається перемогти навіть зони вічного безладу, а ще отримати підтримку та натхнення від інших учасників. Долучайтеся, це спільнота порядку з любов'ю, якої вам давно не вистачало!
Якщо певний час робити лише правильні кроки, то порядок наведеться наче сам собою - він просто налаштується й залишиться назавжди.
2. Знати, що порядок не має бути ідеальним.
- Швидко розкидати речі по кошиках, щоб поверхнево було ЧИСТО? - Ок.
- Скласти одяг, але не прибрати на робочому столі, бо завтра все одно працювати? - Ок.
- Посуд зібрати зі столу, але не помити? - Ок.
Перша дія - візуальний порядок. Якщо є він, це вже ок. Бо якщо все зробити ідеально, це
а) так, буде ідеально
але
б) дуже сильно виснажить,
в) викличе шалену лють,
г) скоріше за все викличе сварки.
3. Тому робимо ставку на маленькі справи.
Ті самі справи на 2 або на 10 хвилин - залежно від того, скільки сил у вас є.
Треба замінити дітям постілі. Все.
Не - замінити постілі, прибрати у дитячій, перебрати всю шафу, а потім ще піти прибирати на кухні.
Якщо захаращено все - обираємо першочергове. Робимо його. І плануємо другу дію.
- Помию посуд, коли буду готувати дитині сніданок у школу.
- Приберемо разом на робочому столі ввечері п'ятниці.
Якщо друга дія не термінова (у раковині не розкладається миша, серед олівців не віддає богові душу стара груша), це теж ок.
4. Можна НЕ МАТИ ПОРЯДКУ.
Немає сил.
Відчай.
Підкосило новинами.
Наводити лад у такому стані ТРЕБА. Але лише тоді, коли так і хочеться кидати ці подушки й тарілки із криками "та шоб ваша довбана Мить злетіла та впала".
А так потрібна лише підтримка. Її, до речі, теж надають у "Порядному домі". Поки що наша спільнота - найтепліше місце, яке мені доводилося бачити. Там не вистачає лише вас.