Як привчитися до порядку?
Перше й головне: враховуємо не тільки необхідність дій, а й потреби та відчуття - дитини чи нас самих.
А далі все по схемі:
1. Мінімалізм.
Чому діти не хочуть прибирати? Та тому ж, чому не хочете й ви! Бо речей БІЛЬШЕ, ніж ми в змозі зараз осилити. Ну от у вас в шафі 100 джинсів подавилися ремнями, вам легко ті 100 джинсів розкласти роликами? Отож. Абсолютно так само думає дитина, перед якою лежить загін дебілкуватих хагі-вагі, і їх у тому загоні 800.
Тож перший крок: скорочуємо речі максимально! Все, що не потрібне, має піти: безлад не треба організовувати, його треба викорінити, щоб організувати простір!
2. Оцінка.
Є те, що ми робимо легко, і є те, що ми не вивозимо. У кожного це різні пороги. То знайдіть свої! Оту колекцію пікапів ви ще загоните в стойло, а отой лего - це вже хай сусід прибирає.
Крок другий: виявляємо те, що не хочемо прибирати, що нас дратує. Та за можливості робимо...
3. ...Два кроки:
- Скоротити речі глобально - максимально розхламити простір.
- Скоротити речі візуально - залишити у відкритому доступі стільки, скільки вписується у ваші можливості. І от на поличці сидять три косорилих Ельзи, один пес Патрон, 10 машинок. Все інше - в шухлядках ховається десь у закритій шафі.
4. План: що робити далі.
Домовляємося із дитиною:
- Як та коли ми прибираємо: щоб І ТОБІ було зручно, І МЕНІ не треба було нервувати.
- Що буде, якщо це не робиться? Чіткий договір, далі скажу, яка умова буде найкращою.
5. Прибирання по плану.
Тут можливі варіанти:
- Крок 1. Ми прибираємо, все ок, всі із цим згодні. Питаємо дитину: ти сам чи тобі допомогти? (Якщо потрібна допомога - допомагаємо).
- Крок 2. Дитина волає: “Я не хочууууу”. Нагадуємо їй: "Але ж ми домовилися про кількість речей, це твій вибір. Давай зробимо оце, потім оте".
- Крок 3. Дитина із вами не згодна: “Я не хочууууу!!!!” + істерика на підлозі. Кажемо їй так: "Ок, тоді час умови: якщо ти не можеш/ не хочеш прибирати, я сама зберу твої речі та сховаю їх *сюди*. Коли ти будеш готовий їх контролювати, я дозволю їх дістати".
Це засмучує? Так. Іноді буде смуток, іноді - істерика. Але! Ця схема показує: правило існує, воно працює, так буде завжди. І це найкращий урок дисципліни, правда?