Безлад напряму впливає на наш емоційний стан. І це не просто короткотривалий вплив, це розповсюджується на кілька поколінь!
Джерело: професор психології Джозеф Феррарі, який провів дослідження взаємозв'язку прокрастинації та безладу у різних поколіннях.
Як це було?
В експерименті брали участь три вікові групи: студенти до 20 років, дорослі 30 років та люди похилого віку.
Добровольців просили відповісти на запитання типу "Чи ви сплачуєте рахунки вчасно?", щоб виявити їх ступінь схильності до прокрастинації (відкладення неприємних справ на потім). Подібний механізм відстрочки виникає, коли йдеться про наведення порядку будинку, адже багато хто ненавидить перебирати папери та речі чи викидати сміття.
Потім дослідники вивчили самопочуття учасників, щоб дізнатися, як порядок у будинку впливає якість життя. Людей просили оцінити, наскільки їм відгукуються твердження "мене пригнічує безлад у квартирі" або "мені доводиться наводити лад, перш ніж зайнятися іншими справами".
В результаті вчені підтвердили наявність тісного зв'язку між прокрастинацією та проблемами з порядком у всіх трьох вікових групах. При цьому занепад сил, що викликає захаращеність житла, найбільше проявляється у людей похилого віку.
Які проблеми провокує безлад?
Відсутність ладу в будинку може викликати перш за все фізіологічні реакції: підвищення рівня кортизолу (гормону стресу).
Це довело дослідження 2010 року, яке вивчало сімейні пари Лос-Анджелеса. За умовами експерименту обидва партери мали працювати, а також виховувати дитину шкільного віку. У жінок, які погодилися із твердженням, що їхній будинок набитий сміттям, рівень кортизолу поступово збільшувався протягом дня. Причому достатній рівень стресу спостерігався у них з ранку. Чоловіки цією проблемою були стурбовані менше.
Згідно із іншим дослідженням, жінки більше за чоловіків скаржилися на безлад і велику кількість мотлоху. Відповідно, їхній рівень стресу залишався високим навіть у вечірній час.
Чому так відбувається?
У нас є образ будинку, як місця, куди ми повертаємося, щоб відпочити та набратися сил. , – нам важко змиритися з фактом, що це не завжди відповідає дійсності. Завали речей та постійна потреба наводити лад, не виправдовують наших очікувань і не дозволяють розслабитися.
Що робити?
Автор дослідження Джозеф Феррарі рекомендує використовувати два способи
1. Не торкайтеся того, чого хочете позбутися
Він вважає, що буде краще, якщо хтось інший підбере речі і запитає чи потрібні вони вам насправді. Якщо ви доторкнетесь до них, то вже навряд чи наважитеся їх викинути або віддати комусь.
2. Не приносьте додому зайвого
Коли ви вже купили і принесли щось додому, з цим стає важче розлучитися. Тому що ми швидше прив'язуємось до тих речей, якими володіємо.
Але обидві ці способи спірні. Після першого так легко потім почати звинувачувати людину, що це вона викинула наші речі. Після другого стає важко постійно зважувати, чи це потрібні речі взагалі? Ми починаємо сумніватися, жити у стресі постійного вибору, і це теж для нас не несе позитивних змін.
Є інші способи контролювати мотлох. Їх аж 10, і всі вони тут. Я розповіла про власний досвід, який вже допоміг мені, а також 2600 моїх читачів: саме стільки людей вже мають планер "Моя книга порядку", який заснований саме на екологічних способах позбавлення від мотлоху. Він навчить поступово, спокійно, зважено позбутися зайвого протягом цілого року та навчитися бачити лише потрібні речі. Дивіться зміст планеру та замовляйте його тут.